Ще вчора…

Ще  вчора  листя  й  квіти  розкривалися,
А  сьогодні  градом  холодним  сипле.
Ще  вчора  з  тобою  садом  любувалися  -
сьогодні  горло  від  болю  охрипло.

Чотири  роки  війна  клята  затьмарює  сонце
народ  смута  огорнула,  -  як  жити,  що  чути?
Добре  тому  в  кого  хата  та  світло  в  віконці.
Тут  -  ні  хати,  нема  хліба  та  нічого  взути.

Забирає  війна  люта  кращих  із  собою
мрії,  плани  розтрощила,  наробила  горя.  
Опалила  людям  душі  -  немає  спокою.
Скільки  можна  вижидати  погоди  із  моря?
                                             
А  чекання  сушить  душі,  всьому  є  терпець…                                                                                                              
Годі  вже,  вам  блудослови,  словами  блудити,
поки  ще  не  згасла  віра  на  добрий  вінець.
Мерщій  хапайтеся  за  справу  землю  захистити.  
                                                                                                                                                         =  26.05.  2017  =        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772630
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2018
автор: Веселенька Дачниця