А можливо мене не було???
Чи то просто не в силі згадати.
Може снігом стежки замело,
І не було ніякої втрати.
А можливо мене не було???
В тій історії, що промовчала.
Не про мене писались рядки,
У тій книзі яку я читала.
А можливо, то просто обман???
Як ілюзії, марна надія.
Ніби все огортає туман,
Залишивши нездійсненні мрії.
А можливо мене не було???
В тих словах які різали душу.
Може я не відчула тепло,
Бо зігрітись ніяк не можу.
А можливо мене не було???
Не лишилось сліда у серці.
Я пішла до початку всього,
Зачинивши у душу двері.
А можливо мене не було???
У сльозі, що стікала болем.
Може небо моє затягло,
Темні хмари, як чорне море.
А можливо мене не було???
У рядках, що поети писали.
І порвавши заповнений лист,
Ви ніколи цього не читали.
А можливо мене не було???
Бо зоря моя впавши, згасла.
Небо хмарами знов затягло,
І я більше над ним не властна...
Може світ, погубив мене,
І я буду ще довго блукати.
Вірю я, що колись все мине,
Залишивши осадок втрати...
НАДІЯ КИШЕНЯ 21.01.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2018
автор: КОЛЮЧКА