Вишивала мати синові сорочку,
І лягав стібочок рівно до стібка.
Тихо промовляла: «У житті, синочку,
Хай тебе боронить Господа рука.
Сильним будь, розумним, вправним, вірним, добрим,
Хай серденько щире не впускає зла.
За хвилину кожну завжди дякуй долі,
Помовчи – хай скажуть все твої діла.
Поважай родину, що тебе зростила,
Мамі й тату дякуй за усі труди.
Хай завжди не бракне і часу і сили:
Де б не був ти, сину, - завжди приїзди.
Полюби цю землю, де твоє коріння
Крізь віки і бурі проросло на дні.
Батьківщина в світі є одна-єдина,
Тож пишайся нею і цінуй її.
Не цурайся мови, знаної з колиски,
Бо вона твій ключик до усіх доріг.
У житті буває холодно і слизько,
Май терпіння й розум гідно йти по ним.
Ти добро і щирість бережи у серці,
Всім, хто потребує – прагни помогти.
Будь же справедливим і тобі озветься,
І вернеться згодом, що посіяв ти.»
Вишивала мати синові сорочку,
І лягав стібочок рівно до стібка.
Настанови мами виконай, синочку,
І щаслива буде доленька твоя.
06. - 08.09.2017
Руслана Ставнічук-Остаховська (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772656
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська