Цвіли жита, світились зранку роси,
В гаю позамовкали солов’ї.
Ти йшла до річки, розплітала коси,
Які за трохи досягли б землі.
На лузі ти була немов русалка,
А поруч річка матір’ю була…
Несла вінок з барвінку і фіалок,
Щоб матір в твоїх квітах зацвіла.
А сонце прокидалося на сході,
Легкий серпанок додавав краси.
Я дивувавсь твоїй дівочій вроді,
Якій ти у віночку додаси.
А ти вінок пустила за водою
І усміхнулась в берегах ріка…
І теж замилувалася тобою,
І з радістю вінок твій прийняла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2018
автор: СЕЛЮК