Кохаючи когось, не зможеш інших
Ненавидити. Бо душа розквітла.
Любов так сяє, що не може більше
Ніхто лишитись поза її світла.
Кохаючи когось, ти стільки маєш
У серці милосердя і любові,
Що навіть наче рідного сприймаєш
Мерзотника, в якого руки в крові.
Всепрощення любові просто дане.
Для люблячого серця це не принцип.
Для нього пробування в цьому стані
Природне, як у теремі для принца.
Душа любов'ю тільки і щаслива.
Любов — до цілей всіх одна дорога.
Але любов справдешня неможлива,
Допоки ми не полюбили Бога.
[i]11.03.2016
По дорозі до Чернігова
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772691
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: Петро Рух