Синє небо наді мною.
Я малюю в ньому зорі,
Я малюю в ньому квіти,
Що милують диво- цвітом.
Я малюю сині гори,
Я малюю синє море.
Синій пташок премиленний
Прилетить нехай до мене.
Намалюю все, що схочу
І ще навіть трошки.
Намалюю твої очі
Кольору морської хвилі.
Нехай сяють вдень і вночі
Там на небосхилі.
Намалюю янголяток-
І дівчаток, і хлоп'яток.
Пострибати між сузір
вийшли у небесний двір.
Їхні зоряні потішки, пустощі,
Веселі смішки.
Оченята сірі-сірі,
На небесній цій картині.
А, як ніченька настане,
Поруч біля тебе стану.
Полечу я вільним птахом
Зоряним чумацьким шляхом.
Полечу в небесний вирій,
Полечу назустріч мріям.
Полечу, немов комета,
На свою синю планету.
Все зроблю аби не впасти,
Не зронити свого щастя.
А. Г. 2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2018
автор: Анитка Галицька