Райгород

На  краю  раю  загубилось
Маленьке  зморене  село…
Немов  у  сні  мені  приснилось
І  в  серці  знову  ожило…

Невпинні  спогади  дитинства,
Згадались  батькові  слова:
Не  смій  ніколи  зупинитись,
Бо  не  все  ділиться  на  "2".

Я  згадую  зелені  мрії,
Заховані  у  закутках,
Мільйон  ідей  і  безнадію,
Юнацьку  силу  і  дитячий  страх.

Там  житиме  моє  натхнення
Допоки  я  сама  жива…  
Душа  моя  летить  щоденно  
До  мого  рідного  села!

На  краю  раю  загубилось
І  там  лишилось  назавжди  
Таке  моє,  таке  красиве…  
Життя  без  горя  і  біди…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772735
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.01.2018
автор: Леся Хоменко