Ми так хотіли бути разом
у просторі єдиної землі,
роз’єднані в країнах різних,
неначе річки береги.
Єднала мова нас і віра,
чекали на цю злуки береги,
коротку мить вона тривала,
але не зникла на віки.
Вже сотня років промайнула,
як нетривало злука відбулась,
мить історична – вона була:
вогник жеврів і не згасав.
Нехай горить і не погасне,
з’єднались різні береги,
бо річка і земля - це спільне,
щоб Україні розцвісти!
22.01.2018.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772739
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 22.01.2018
автор: Светлана Борщ