Шукаєш перлини, шукаєш скарби,
Яскраве коштовне каміння...
Між сірої маси людської юрби -
Сердець світлозарних горіння.
Посеред байдужості і холодів -
Хоч трохи тепла й розуміння,
В буденності хмарних однакових днів -
Весняного сонця проміння...
Подібне з подібним - то, кажуть, рідня,
Хоча й відрізняються зовні,
Не бачиш ти сонця і світлого дня -
Зніми окуляри ті чорні.
Здається, на холод ще скаржився Кай,
Бо серце на лід було схоже...
Тепла джерело ти в собі відшукай,
Зігрій ним усіх перехожих.
Можливо, ти поки не гідний перлин,
Щоб стати душею їм рідним,
Та можеш повірити, що не один
Відчув це таким необхідним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772751
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: Ярослав К.