Людина кожна Всесвіту зірниця,
Та сила світла Богом порівно дана.
І тільки волею людською в ній іскриться
Добро, любов й душевна чистота.
Нестерпний жаль, коли це світло гасне,
Коли черствіють душі і серця,
І замість зір у Всесвіті погаслі
Каміння душ, які не мерехтять.
Людина кожна Всесвіту зірниця.
Душі світильник треба берегти,
Коли смоли доллємо у світлицю,
То світло вмре, залишиться лиш дим.
Людина кожна Всесвіту зірниця
І доки душу ми годуємо добром,
Незгасне сонце і Отця правиця
Нас зігріватиме своїм теплом.
20.01.18р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772778
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: леся квіт