Мені так мало випитого дня,
Мені так мало висохлих очей,
І от вже місяць – дике цуценя,
Щось скавучить про загадки ночей.
Тримає вітер захмелілий бас,
І зваблює мовчанкою пітьма,
Але чомусь я чую знову Вас,
Хоча на голос й натяку нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2018
автор: rutzt