нащо гризти
життя жорсткий череп
якщо вічність —
дитина-лелека??
віють в серці моїм
два святії Антонії
один в Ближніх печерах
другий дуже далеко!
як не стати дітьми
то що Царство Небесне?
світ —
розбитий цей череп —
як з люстерця в люстерце!
а в дитинство воскреснеш —
в первістя воскреснеш
і все цільно побачиш
в єдиному серці!…
та кому ти тут скажеш?—
бронтозаврам науки…
вони щезнуть і швидко
їм в Царстві не стати
ти дитина?
дитина
на руки?
на руки
а он небом, дивися,
іде твоя Мати…
нащо гризти старіючий
життя жорсткий череп
якщо в Царство — дитина-лелека?
віють в серці моїм
святії Антонії…
2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772796
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович