Схід і захід неподільний від Карпат до Кримських гір.
Мій народе, ти є сильний, нездоланний до цих пір.
Скільки літ тебе ламали, гнули, рвали на шматки.
Українські відбирали, кидали в вогонь книжки.
Так боялися співучу мову вільних співаків.
У Дніпро скидали з кручі слово правди кобзарів.
А їх клич, немовби сокіл, піднімався до небес.
І навіював неспокій, ворог відчував цей прес.
Кожен вік бороли слово, заганяли в Соловки.
А воно росло заново і єднало острівки
Волелюбців українців із усіх країв землі.
Жах наводив на ординців в українськім спів селі.
І з’єднались воєдино схід і захід навіки,
І розквітла Україна, мов калина на весні.
В День Соборності радію, ми єдині в ці часи…
Слава Богу й Україні, згинуть наші вороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772808
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 22.01.2018
автор: Східний