Минатимуть весни, міцнішатимуть сади.
Висаджені дерева будуть рости і рости.
Цвіт облітатиме, з'являтимуться плоди.
Стигле насіння падатиме у ґрунти.
Все незмінне залишиться саме таким.
Моря їстимуть береги, ріки будуть текти.
Сонце сходитиме і грітиме білі сніги,
а на захід нестиме наші щоденні гріхи.
І минатимуть люди, втрачатимуться роки.
Виростатимуть діти, діти завжди будуть рости.
І нові покоління клястимуть наші, старі.
Ми нічого їм не залишимо, крім весни
що так само минатиме, міцнішатимуть сади.
Висаджені дерева будуть рости і рости.
Цвіт облітатиме, з'являтимуться плоди.
Стигле насіння падатиме у ґрунти.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2018
автор: три крапки