Втомився від принижень і зневаги,
Терпіти більш не можу холуїв.
Прибилися в Украйну андрофаги,
Із племені чужинців – сцикун.в.
Інстинкти ж є бо рабські їх овечі,
В покірності тримає вічний страх.
Як роботи живуть у порожнечі,
Сновидами виглядають в кущах.
Хоча живуть самі, як ті собаки,
Але не можуть вже без ланцюгів.
Тримають їх у лапах вовкулаки,
Поштують власть єдину, від вовків.
Невже в кінець… діагноз у холопа,
Чи то такий безмежний рабський страх?
Забув майбуть, що він людська подоба,
Лише б до будки кинули маслак.
21 год.01 хв . Діагноз вам. Ви дійсно сцикуни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2018
автор: Миколай Волиняк