Покоління

Ми  надихаємось  хорошим  джазом,
Дивимось  гарні  фільми,  
Складаємо  світ  цей,  наче  пазл,
Читаємо  книги  про  мир  і  про  війни.  

Вдихаємо  чисте  повітря,  
Забувши  про  той  нікотин.  
Минаємо  люті  століття,  
Неначе  "час  новин".

Вивчаємо  різні  науки,  
Досягаєм  власних  вершин.  
Не  бачимо  свої  постійні  муки
Від  вихлопу  створених  машин…  

До  біса  розумні,  інтелігентні…  
Всі  знають  як  жити,  
А  до  самого  життя  –  інертні…  

До  чого  веду,  та  про  що  це  слово?  
Ми  можемо  все,  хай  там  як,  -  
Це  найбільша  в  житті  аксіома,  
Ми  знаємо  все,  та  душа-  як  мідяк.

Проміняна  тисячу  раз,  
Витрати  на  всілякі  дрібниці.  
Любов  спущено  в  унітаз,
А  секс  ще  якось  згодиться...

І  наче  все  добре,  радіємо!  
Ми  класно  проводимо  час!
У  нас  немає  найпершого-  ми  не  мріємо,
А  якщо  мріємо,  то  ці  мрії  не  торкаються  нас…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772957
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2018
автор: Alex Storozhuk