Танок під дощем – і нічого не треба,
Лиш літечка милого теплий ковток,
І радість оця, що сягає до неба,
І цей незбагненний, цей дивний танок.
Танок під дощем і усміхнені діти...
І ви, мабуть, знаєте радість оту:
Де пісня лунає, де діти, мов квіти,
І ластівка ловить мошку на льоту.
Танок під дощем – і забути про горе,
І стежкою бігти удаль босоніж...
За обрієм десь буде сонце і море,
І двері, розчинені всюди навстіж!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772981
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2018
автор: Уляна Стринжа