[i][b][color="#d42424"] Це так у них,- за океаном...
Цікаво,- а як же у нас?..[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#21298c"]Лиш місяць минув,- знову пенсія,-
Летять невмолимі літа…
Оглянешся,- там лиш інверсія,-
І та вже бліденько - пуста…
Всі паливні баки спустошені,-
Дитинства, юнацтва, мужські…
Пенсійні одні ще не зношені,-
Останні земні маяки…
Одне б тільки знати,- спустошені,-
Чому ж не старіють чуття?..
Уже всі галяви обкошені,-
Немає туди вороття…
І серце життям вже сполохане,
І п'ятки стоптались в ходьбі,-
Чуття ж виринає непрохане
Призначене тільки тобі,-
Отої богині в віконечку…
У СКАЙПі шукаєш сліди,-
Глузливо всміхається донечка
Та пальцем дружина,- гляди!!.
У СКАЙПі пегасо -римовані,
Ще й пишуть ніжнющі есе?..
Бояться їх нічки зчудовані,-
Там травнем квітує усе…
Душа молодіє, тріпочеться,
До серця шукає ключі,-
Тепла їй та ніжності хочеться,-
Постійно - і вдень і вночі...
І тут ні до чого вже донечка
Та з пальцем дружина,- гляди!!.
Зайдеш в віртуал,- сяє сонечко,
Без нього ж,- байдужі діди...[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772990
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.01.2018
автор: Янош Бусел