я згрібсь паростком
немов маяк —
для моряків
з безодні скільки б не тягнулось —
Ти стільки вжбурив
привітань-стихів!
аби
не мекало
не капало
не дуло!
Ти Цар і Повелитель
Ігорів
щоб Сам прийшов й — зайнявся? і — горів!!
Не скучні Бог і геній
Мати й геній
Імами?
Любов! — одкриє Ритм і
такт...
тут несподіваний спонтанний
результат!
І Бог і геній
всі здивовані —
що це от так
Геть!! всі! наук набридлі дані! —
Нарешті —
правда!
на щодення!
Не набридають
дитя-Бог —
і дитя-геній!..
25.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773027
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович