А. Пушкин.
Я пережил свои желанья,
Я разлюбил свои мечты;
Остались мне одни страданья,
Плоды сердечной пустоты.
Под бурями судьбы жестокой
Увял цветущий мой венець –
Живу печальный, одинокий,
И жду:придёт ли мой конец?
Так, поздним хладом поражённый,
Как бури слышен зимний свист,
Один – на ветке обнажённой
Трепещет запоздалый лист.
Переклад
Я пережив свої бажання,
І свої мрії розлюбив;
Одні лишилися страждання,
І пустку в серці розплодив.
Під бурями років жорстоких
Зів’яв квітучий мій вінець –
Живу печальний, одинокий,
Чекаю: чи прийде кінець?
Так, пізнім холодом змарнілий,
Мов взимку бурі чую свист,
Один – на гілці спорожнілій
Тріпоче запізнілий лист!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773053
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 24.01.2018
автор: Анатолій Волинський