Кажеш, зовсім не холодно, а в душі знову ллють дощі,
Серце повне вологості і в ньому небачена злива.
Сни мої посірішали, вмились смутком сьогодні вночі.
А ти справді так думаєш? Думаєш, я щаслива?
В незвіданій досі тиші курсують чуттєві спогади
Прошу давно, наполегливо, прошу вкотре:
Ви - моя меланхолія, дозвольте провести вас поглядом
Полетіть далеко від мене, скоріше згиньте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2018
автор: Олеся Шевчук