між ногами стогне вітер-Нот
надуває теплу срамоту
і гонить величний корабель в нечистоти
а лоно змучене й самотнє
свистить і вабить ніжним співом Сирени
заблукай в ньому,
хижий засмальцьований Одіссею
потонеш у ньому навіки
а вірне лоно Пенелопи
заросте чагарниками
ніхто його не поле і не оре
бо її коханий мандрівник
загубився в стидному триликому лоні
слизької Медузи Горгони
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2018
автор: Троянда Пустелі