Тихо, браття, не шумiть,
Працювати треба вмiть,
Хто не буде працювать,
Той грошей не буде мать.
Без грошей же нам не жить,
Не поїсти, не попить,
Без одежi i взуття
Ну хiба то є життя.
Щоби грошi дiставать,
Треба вчитись грабувать,
Хто не вмiє, той сидить,
А хто вмiє буде жить.
Ну ж бо, браття, не кричiть,
Треба вчитись щоб умiть,
А не вмілому не жить,
Той безслідно відлетить.
А нi дочок, нi синiв,
Нi сорочок, нi штанiв,
Нi життєвих перемiн
Не залишить в свiтi вiн.
Залишають вмiлi свiт -
Залишають добрий слiд
Та нащадкiв для життя,
Щоб навчались до пуття.
05.03.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773498
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2018
автор: Георгій Федорович