Чекаймо кораблів, а їх нема...
В безмежнім морі, де жалі безкрайні.
Бо кораблі надія, а пітьма
Крадеться непомітно, ми благаймо...
Благаймо повернутись кораблі,
Так пристрасно вдивляючись у далі.
За горизонт, у пошуках землі.
Де зорепад, провісником печалі,
В безкрайню ніч, розлиється, полон...
Так тихо море, світ не сколихнеться...
Вдивляємось, а може то лиш сон,
І кораблям, ще сонце усміхнеться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2018
автор: Квітка))