[i]Як важко бути у світі одному,
подібно маленькому гному,
що вийшов із казки про щастя...
Але об дійсність спіткнувся.
Упала книжка розфарбована в траву,
я так просто тут не помру.
Все буде важко із надривом,
не врятуватися пивом...
Котигорошку, рідний брате,
твоєї опори шукаю - домкрата,
аби не впасти на поверхні болю...
Чую дитинства звуки прибою,
й хлопча доганяє сонце по полю.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773551
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2018
автор: Мандрівник