Ходить горе по Майдану,
Чорний дим до неба...
А для когось все по плану,
"Так воно і треба..."
Ходить горе по Майдану
Та рахує жертви...
Обіцяли людям "манну"...
Тим, хто зараз - мертві,
Хто живий, хто "за" чи "проти",
Хто був "на дивані"...
І мінорні носить ноти
Вітер на Майдані...
Не шукають винуватих,
"Все - злочинна влада"...
Легше всього лиш брехати
Та кричати: "Зрада!"
А обличчя ці мерзотні
Знають і бояться,
Що була не тільки "сотня",
Ще було тринадцять
Ем-ве-есників, солдатів,
Хто від куль загинув...
Є кому про них згадати?
В чому вони винні?
Ходить горе по Майдану...
Боже, чи востаннє...
Хто стріляв по Нігояну?
Нелегке питання...
Хто стріляв по тим солдатам?
По "небесній сотні"?
Як живеться депутатам?
Бачу, не голодні.
Заробили капітали
На перевороті,
"Революція" - назвали,
Щоб солодше в роті...
Хай Росія там чи Штати -
Все одно, під кого...
Продали би ви і мати,
І самого Бога...
Ходить горе по Майдану,
Не спіткнеться навіть...
Хто не бачить вже обману -
Вічна ваша пам'ять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773669
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: Ярослав К.