Мені наснилась мама якось дивно:
В кімнаті тиша... й раптом на стіні,
Немов з ікони подивилась пильно,
Знайомо усміхнулася мені.
Повільно праву руку піднімає
І хрестить тричі й хреститься сама.
За вікнами сніг північ розсипає,
Така задумлива стоїть зима.
Прикрила мама очі, утомилась,
Так натрудилася за все життя.
Знов усміхнулася, немов простилась,
Молитва тиші — серця каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773673
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: Радченко