Снігурі.

                       
Колючий  подих  злої  хуртовини  
Обшарпав  кущ  й  скотилися  до  ніг,
Солодко  -  кислі  ягоди  калини,
Пофарбувавши  у  багрянець  сніг.

Нічний  мороз  розмалював  віконця
І  в  бліднім  світлі  ранкової  зорі,
Сніг  заіскрився  і  на  сході  сонця
Злетілись  до  калини  снігурі.

І  на  кущі  про  щось  загомоніли
Червоногруді    приятелі  зими,
Знялися  зграйкою  й  низенько  полетіли,
Кинувши  тінь  на  сніжні  килими.

А  я  лишився  в  думах  сам  з  собою
В  холодних  балощах  засніжених  дворів
 Й  дивився  в  даль  наповнений  журбою
Вслід  відлетілих  червоногрудих  снігурів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773681
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: Вишневецький