Три друга сіли за край столу,
Зібрались, стільки літ пройшло.
Все так згадалось, що збулося,
з спиртним із пам"яті сплило.
"Як ми любили" скаже перший,
"Як ми хотіли мати все,
Як всім давали солі з перцем,
Як ми боролись за своє!!!
Як ми тримались разом завжди,
які щасливі ми були!
Тепер лишилось тільки троє,
а п"ятеро - у даль пішли."
Згадають всіх, хто зараз з ними,
пом"януть всіх, кого нема,
і будуть пити, що є сили,
До дна! До дна! До дна! До дна!
Сьогодні ввечері, мій батько зустрівся зі своїми найкращими друзями Богданом і Мішею. Заразх їх троє, колись було 8. Вони завжди підтримували один одного, навіть в найскрутніші часи і продовжують жити так і зараз. Це справжня дружба! Я бажаю всім і кожному мати таких друзів. Присвячую цього вірша їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77371
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2008
автор: Квіточка Ромашка