У садочку під кущем
Кішка спала калачем.
Сни, напевно, їй приснились,
Чомусь вуса ворушились.
Кішка, спить? Можливо, слуха,
Ворушилось також вуха.
Інде око відкривала,
Це так кішка спочивала.
Та стайка горобців,
Жбурнула шумно до кущів.
Наперебій цвірінькотять,
Мішають кішці спать.
Вона чуточку здригнулась
І уважно роздивилась.
Тай тихенько крадучись,
До горобців полізла ввись.
А горобці цвірінькотять,
З гілки на гілку летять.
Ще й чубляться між собою
І не журиться бідою.
Горобець один чирикнув!
Гам горобчиків притихнув.
І разом пурхнувши з кущів,
Аж пух на кішку полетів.
Кішка, нібито злякалась,
Під кущ стрибнула й облизалась.
Та біда це невелика,
Пішла додому спать Мурлика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2018
автор: Сокол