Жодних планів на завтра, на місяць, на рік вперед.
Дні на диво минають безболісно, всі як один.
А у шафі відсутні скелети, пішов скелет
І, на щастя, немає причини піти за ним.
Круговерть порожнечі нагадує чимось джаз.
Тут витягує жили, а там тільки створює фон.
З карти міста стирають кав‘ярні, де знали вас,
Хоч би Київ не зник взагалі через цей шаблон.
І поставити б свічку, пробачивши всім усе.
Та розібрано на сувеніри твій храм душі.
Там, де серце було - пролягає тепер шосе.
Почуття небезпечні, якщо вони не прості.
Жодних планів на завтра, на місяць, на рік. Тому
Часу вдосталь, аби врятувати хоча б себе
І аби ненароком в молитві згадату ту,
В чию шафу відчинену він без вагань зайде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2018
автор: Ольга Кричинська