Другові моєму,
режисеру і словеснику
Ковалевичу Сергію
з любов’ю присвячується
Відльоту клич?
кочують
в слід ба в свій
кучкуються
качки
вниз стовбурами —
повзики
качки
іще качки
і повзики
і всяк гука —
мов в позиці —
це осінь першу
чують!
виварюють — що
із зтемнення сонця
і місяця...
відварюють
мотоциклетнії «цепки»...
вагання міста з лісом
й зойки місяться
і навпаки —
з лісу до міста
й знов:
навпаки
мов хочуть
там відкласти
сердець жарки
що
було
ці два
місяці!
У центрі Києва —
й того нема
є — викривленість
зух є — банк... зима...
і люди йдуть — в катушки
плівок
сінема...
Нема бо
з неба видющих
тож з землі
слухачів
нема
а на дорогах —
істини катма!
А закатати осінь?
та
дрібно?
дрібно — дрібні?
І Богові —
такі — малопотрібні
чи я
потрібен?
21.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773955
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович