Розпинають Україну
Іроди прокляті.
Народ знову на колінах,
Стогне в рідній хаті.
Україна воріженькам –
Чужая землиця,
Для нас вона рідна ненька
З долею вдовиці.
Москаль її роздирає
На шмаття зі сходу,
В борні із ним умирає
Кращий цвіт народу.
Тисячі життя поклали,
Сотні у полоні,
Влада ж нишком згаптувала
В офшори мільйони.
Чи не пора, добрі люди,
Тих бариг прогнати,
Гірше жити вже не будем,
Кожен має знати:
Найсвятіші – тільки воля
Й Україна-мати,
Хто ж чинитиме сваволю,
Будем тих карати!
13.03.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774074
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2018
автор: Ганна Верес