ПАМ’ЯТЬ ПРО ВІЧНЕ



У  закінчення  вірить  земного  буття
Відмовляється  серце  стражденне,
Зберігаючи  пам’ять  про  вічне  життя,
Про  Едем  –  Рай  блаженний  учення.

А  біблейське  учення  про  щастя  в  раю
Й  муки  в  пеклі  не  є  випадковим.
У  Писанні  життя  я  земне  впізнаю,
Вічну  істину  в  кожному  слові.

Де  проводити  вічність  збираємось  ми?  –
Для  людини  питання  конкретне.
Не  здається  душа  в  битві  світла  і  тьми,  –
Вічно  житиме  в  Божій  оселі.

І  для  неї  у  тлінному  тілі  життя  –
Це  короткий  відрізок  лиш  часу,
Де  готує  покутою  і  каяттям
Існування  своє  безпечальне.

 Смерть  –  всього  лише  двері  у  вічний  приют,
 І  душі  обирати  оселю:
 Необмежене  щастя  в  небеснім  в  раю,
 Чи  засудження  вічне  у  пеклі.

19.03.2013  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774121
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Martsin Slavo