У закінчення вірить земного буття
Відмовляється серце стражденне,
Зберігаючи пам’ять про вічне життя,
Про Едем – Рай блаженний учення.
А біблейське учення про щастя в раю
Й муки в пеклі не є випадковим.
У Писанні життя я земне впізнаю,
Вічну істину в кожному слові.
Де проводити вічність збираємось ми? –
Для людини питання конкретне.
Не здається душа в битві світла і тьми, –
Вічно житиме в Божій оселі.
І для неї у тлінному тілі життя –
Це короткий відрізок лиш часу,
Де готує покутою і каяттям
Існування своє безпечальне.
Смерть – всього лише двері у вічний приют,
І душі обирати оселю:
Необмежене щастя в небеснім в раю,
Чи засудження вічне у пеклі.
19.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774121
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Martsin Slavo