Рухові підтримки Кобзаря
в серцях – присвячую з Надхненності
Шевченко є великая природність:
І верби над дзеркальністю води,
І світла синь претихої душі,
І море грає на сердечній вроді,
Й Цариці-Матері вклониться дух спішить!
І біль народний, що біжить у слово,
Й кохання рушить гори –
й кида в море,
Й кохання плаче
стисненене в коморі,
І висота небес душі розпуку ловить:
Все – дух!!
Тарас воздвигнутий до сяйва Слова!! –
Сліпуче світло трисяйного Божества
Ще на підходах велича слова
Високими послами, Духа ловом.
Із моря хвиль Бог душу воздвига
На поклоніння слову – духу Сина:
У світлі і не стати ворогам
Слова Єдиного!! В світлі – не бути
ворогам
Слова Єдиного!!!
29.04.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774137
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович