Цей світ чоловіків. А жінка лиш прикраса,
Служниця, нагорода, разом все.
З палеоліту, вижила щоб раса
Ведеться. Й сьогодення це тавро несе.
Дівчаток ми навчаємо з дитинства,
Що жінка, це істота заслабка.
Життя ціль – захопити чоловіка,
А не удасться – то ганьба в віках.
А результат такого виховання:
Країна то в снігах, то в бур’янах,
А жінка все чекає на кохання –
Сидить сумна біля холодного вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774150
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.01.2018
автор: Пісаренчиха