Не тривожте мене, не тривожте,
Я тихенько піду в небеса,
Лише губи росою з воложте,
Бо вогнем так палають вуста.
Я піду по небесному полю,
Там старенька є матір моя.
Не просив я у Бога цю долю,
Хай пробачить мене і сім'я.
Ось вдихну ще повітря ковточок.
Як же проклята є ця війна!
Обійняти хотілося б дочок
Й виноградного випить вина.
Я безсилий піднятися, встати,
Лише думка літає одна.
Кличе в небо моложава вже мати,
А у дома ридає жона.
Не тривожте мене, не тривожте,
Я тихенько піду в небеса,
Лише губи росою з воложте,
Бо вогнем так палають вуста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774162
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Східний