Героїв несли Майданом**. Їх стогін, глухий,
Передсмертний, лунав звідусіль до небес:
Це душі загиблих, покинувши тіло, ридали.
І з тих, що загинули, ніхто не воскрес.
Не сталося дива і чуда.
Немає їх з нами, нема.
Ніхто із них не воскресне.
Лиш пам'ять про них буде вічно жива.
Їх вчинок геройський,( звитяжний,) по смерті -
Увінчаний вічною славою став.
Монументом – в граніті, у мармурі, в бронзі:
У нашій свідомості – закарбував.
Закуті всі були у лати,
Які змайстрували самі.
Прикриті були щитами,
Лишень символічно, немов із фольги.
Як гордо вони носили
Оті обладунки свої.
І силою віри незламні,
Неначе були із броні.
Броню цю – ніяк не пробити,
Не знищити – ніяк.
Свята любов до Батьківщини,(патріотизм) –
Оце її таємний сплав та знак.
І цього у них не відняти, не вирвати ніяк.
Це воля людини до правди,
Без цього – людина загине.
Без цього – людина –раб.
…а кулі були відлиті із сталі.
Безжальні, як смерть сама,
Яка тоді розкошувала,
Косила свої криваві жнива.
Ті кулі-убивці сталеві.
Вони пробивали щити.
Вони пробивали ті лати,
Що ніяк захистити життя не змогли.
А той, хто задумав це вбивство,
І ті, хто здійснили його -
Вони, чи їх діти, горітимуть в пеклі..
Такий (незворотній) кармічний закон.
Кров сотні сміливців омила
Схили величних Печерських висот.
Це подвиг - загинути за Вітчизну!
Найвища ознака людських чеснот!
Тому їх усіх, уже мертвих, додому,
Живі побратими несуть на щитах.
Це воїни – Слава полеглим героям!
Їх подвиг є приклад і житиме він у віках!
Живі промовляють до мертвих:
«З щитом чи на щиті!»
У відповідь мертві шепочуть уста:
«З щитом чи на щиті!»
І мертвою, латинською мовою:
«Aut cum scuto, aut in scuto!»
Забута вже фраза, оновленою,
Як заклик до бою, луна.
__________________________
*Aut cum scuto, aut in scuto - лат. Зі щитом чи на щиті
** https://www.youtube.com/watch?v=4aV4o4s8C3k
22.02.14.-22.02.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2018
автор: І. Оболонський