Тихенько, легко сонечко стікає,
Як спіла вишня, в синій океан.
Вітрило хмарки слідом поспішає.
І все густіше навкруги туман.
Темніє небо, місяць наче рибка
Пірнає легко поміж зорь ясних
І вітер стих, а коники на скрипках
Заграли серед чистих трав рясних
Я на порозі затамую подих,
Щоб чути казку, щоби не відлякать
Чаріний час та мій солодкий подив,
Щоб знов до ранку в мріях заблукать…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774180
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Наталі Рибальська