Закінчується осінь зацілована,
Впадуть сніги, призначені для повені,
Весна скупатись мусить в цій воді,
Щоб напоїти проліски тоді.
Коли ж весна мине-втече заквітчана,
З теплом і працею людей повінчана,
Спішить за нею літо золоте –
Акацій білий цвіт нагадує про те.
Так і летять ці пори диво-птахами,
Снігами, грозами, дощами чи комахами
Чарують землю клопітним життям.
Ми ж називаємо таке життя буттям.
26.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774265
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Ганна Верес