Пора, коли усе навколо вже відпочиває
І так спокійно спить у цілковитій тиші
Коли йде сніг, а все замерзнувши втішає
Тобі стає так гарно і спокійно на душі
А новий день дарує неймовірну радість
У серці тобі, МАМО, буде двадцять п’ять
З роками здобувала ти життєву мудрість
Пройшовши шлях тобі сьогодні шістдесят
І те, що мріялось уже давно здійснилось
Сім’я, сини, онуки вже бігають в твоїм дворі
Закриєш очі, здасться, що усе це снилось
Лиш спогади спалахують, немовби ліхтарі
І кожна мить, що прожила, в душі лишилась
Ти бачиш все життя, і розумієш, що знайшла
Свій шлях, багато себе вклала і створилась
Сім’я, - що разом стільки років вже пройшла
Життя складне, ти нас навчила виживати
Ми дякуєм за все, що, МАМО, вклали
І будем захищать тебе, завжди допомагати
Тобі побільше щастя і здоров’я, море сили.
В тобі любов і ласка материнська все палає
Ти духом сильна, МАМО, зможемо здійснить
Все неймовірне те, чого душа ще побажає
З тобою ми завжди всі будем кожну мить
Ти вклала з радістю в нас часточку себе
Дала життю з синів створить ЛЮДИНУ
Запам’ятайте, МАМО, - ми всі кохаємо тебе
І ціним більше всього, створену родину
25.01.2018 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: Ярослав Яресько