В твої обійми, наче в плед картатий
я загорнусь із ніг до голови.
Так тепло...Тут до ранньої весни
я можу нерухомо зачекати.
В твої обійми, наче в плед картатий
я загорнусь і вмощусь на диван.
Зігрію руки і тендітний стан,
і вічно мерзлі ніжки й ніс кирпатий.
В твої обійми, як в картатий плед
я загорнусь і буду тихо мліти.
Розквітнуть у душі прекрасні квіти.
Напишеться в думках новий сонет.
В твої обійми, як у плед картатий...
Ну досить вже у небесах літати.
Прекрасні мрії. Занотую. Збережу в чернетки.
Замерзла. Светра одягну і вовняні шкарпетки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: Юлія Сніжна