Не можна плакати що щось в житті не так.
Потрібно над минулим взяти гору!
Дивитись лиш в перед де твій стоїть маяк.
І довіряти шлях до нього лиш своєму зору.
Справляти помилки минулого мабуть запізно.
Бо корабель давно із пасажирами пішов.
Забулось все що було у пориві сказано.
І кожен сам свій шлях давно знайшов.
Твори майбутнє! Тішся сьогоденням!
І не жалій про вчора… Бо не зміниш вже.
І поділись собі насправді одкровенням,
Щоб спершу зрозуміти зміг себе…
Й тоді буде насправді очевидне в відчуттях,
Усе що маємо ми заслужили…
А коли будеш гору брати в каяттях,
Тоді ти зрозумієш...просто допустили.
Бо все здається просто в цьому світі.
Що там десь далі краще, щось нове,
Для кожного є своє місце на орбіті!
А твоє там, де люблять, де чекає хтось тебе…
30.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774371
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2018
автор: Ірина Олійник