Джузеппе Верді, Аттіла: Дія 1, сцени 3 і 4

Сцена  третя
Шатро  Аттіли.  На  землі,  покритій  шкурою  тигра,  
розкинувся  у  сні  Ульдіно.  В  глибині,  зліва,  за  наполовину  піднятим  пологом,  
котрий  утворює  окреме  приміщення,  видно  Аттілу,  що  скований  сном  
на  низькому  східному  ліжку,  також  покритому  тигровими  шкурами.
Аттіла,  Ульдіно.

АТТІЛА
(злякано  схоплюючись)
Ульдіно!  Ульдін!

УЛЬДІНО
Царю!

АТТІЛА
Чи  ти  це  бачив?

УЛЬДІНО
А  що?

АТТІЛА
І  ти  не  чув  це?

УЛЬДІНО
Я?  Зовсім.

АТТІЛА
І  все  ж  страхітний
тут  всюди  вештавсь.
Щось  говорив...  І  голос
той  був  як  вітер  в  печері!

УЛЬДІНО
Навкруг,  мій  царю,
тиша  глибока...  Тільки  чути  кроки
варти  недремної.

АТТІЛА
Вірний  мій,  слухай!

У  той  час,  як  душа  моя
гордилася  перед  Римом,
явився  жахливий  старець,
взяв  волос  мій  незримо...
Розум  мій  похитнувся,
рука  з  мечем  зомліла;
страшно  він  посміхнувся
і  мова  прогрімила:
«Смертних  лиш  хочеш  бити
варварським  батогом:
Спинись!  Прохід  закритий  –
божа  земля  кругом!»
І  ці  слова  приглушені
чую  як  гибелі  знак,
і  душу  у  грудях  Аттіли
(у  грудях  Аттіли)
морозить  (морозить)  переляк.
Морозить  переляк.
І  душу  у  грудях  Аттіли
морозить  переляк.

УЛЬДІНО
Це  жахливо!  Що  далі  буде?

АТТІЛА
(беручи  себе  в  руки)
Вільний  нині  мій  розсудок!
Від  страху  зоставсь  лиш  сором.
Всіх  друїдів  і  вождів  поклич.
Злобний  Риме,  я  вже  скоро
швидше  вітру  прилечу.

 (Ульдіно  виходить)

Сцена  четверта
Аттіла  сам

АТТІЛА
Інший  край,  привиде,
тебе  чекає!
Хто  зможе  для  Аттіли
заборонити  де?
Не  жди,  що  зляканий
я  там  втікаю,
це  помста,  зрештою,
для  світу  (для  світу)  йде.
Не  жди,  що  зляканий
я  там  втікаю,
це  помста,  зрештою,
для  світу  йде,  для  світу  йде.
Для  світу  йде.
Це  помста,  зрештою,
для  світу  йде.

Інший  край,  привиде,
тебе  чекає!
Хто  зможе  для  Аттіли
заборонити  де?
Не  жди,  що  зляканий
я  там  втікаю,
це  помста,  зрештою,
для  світу  йде,  для  світу  йде.
Не  жди,  що  зляканий
я  там  втікаю,
це  помста,  зрештою,
для  світу  йде,  для  світу  йде.
Для  світу  йде.
Це  помста,  зрештою,
для  світу  йде.
Це  помста,  зрештою,
для  світу  йде.
Це  помста,  зрештою,
для  світу  йде.  Іде,  іде.
Ах!  Для  світу,  світу  йде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774450
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 31.01.2018
автор: Валерій Яковчук