Чотири сини маю я,
Це все моє багатство,
Коли родила їх восени,
То пісню мені наспівали.
Було в баби три сини,
Усі були восени, восени -
Наче вони пророкували,
Бо восени родились усі три.
А четвертий мій синочок
Родився вже повесні,
В червневий літній день,.
Коли ще теплі літні дні.
Оце моє багатство - діти.
У них всю душу я вкладаю,
Всі скарби на землі віддам за них,
Коли потрібно, навіть і життя.
Бо коли четвертого родила,
Минуло мені вже сорок три.
Це небезпечно - лікарі твердили,
Боялися, щоб роди мене не убили.
Але Бог рішає, кому жити,
А кому вже час вмирати.
Вижила я і мій Максимко,
А лікаря уже немає...
У ту хвилину я не боялась смерті,
Бо Богу я довірила життя,
І лиш молилась щиро і відверто,
Щоб врятував моє дитя.
Лікарі не вірили, боялись,
До операції готовили мене.
Прийшла пора і син мій народивсь,
Рівно о 24 годині він з'явивсь.
Живий, здоровий мій Максимко,
Зі мною також все гаразд,
Здивувались лікарі тоді,
Так не родили навіть молоді.
І тут я бачу Божу руку,
Бог був зі мною у ту мить,
І дав можливість обом жить,
І світ оцей ще більш любить.
Якби не вірила, не мала б сина,
І як би без нього я тепер жила,
Не уявляю навіть, що було б,
Куди б життєва стежка завела.
Яка мені тепер розрада,
Коли вже старші відлетіли,
Максимко - це моя відрада,
На старість років нагорода.
Вже десять років промайнуло,
Він п'ятий клас уже кінча,
Розумний, добрий щебетунчик,
Уже він твори і казки склада.
Живіть же мої соколята,
Злітайте ввись, мої орли,
Ви тільки віри не втрачайте,
Господи, вбережи їх від ганьби.
Ідіть дорогою ви твердо,
До щастя хай веде вона,
Досягайте мрії вперто,
Якою б стежина не була.
Нехай вогонь життя не гасне,
А бог хай сили додає,
Синів, дочок ростіть гарних,
Цінуйте щастя ви своє.
16.05.2016 року.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774479
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.02.2018
автор: Марія Романюк.