Це краще б не збіга;ть в холодний
старий степ...
Світла мітла мете!
А степ —
озимнений...
В серце — Твоє — на морозиночки —
руки і дихання твоє, тепло;-тепло;...
просте...
Чи не останні дихання-ярінь душі —
у серце втаємничень...
душа від осоки; приниче
світле читать,
вдихать раї віршів,
вітр тихий, наймужніший збір,
псальми вкрини;чень...
Хитай бо слух. Ясніє зір.
Ти іздалека в тепло жити кличеш.
Вже відворотній з низу — віддих обезличень.
Я прояснів в Тобі, повір.
05.01.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович