Не зможу стати нею я для тебе.
Вона тебе носила під грудьми,
Вона тобі була і сонцем, й небом.
Не розуміла вас в понятті «ми».
Вона тебе любила, як нікого.
Ти довгий час її єдину знав.
І пояснив, недавно містер Скоу:
Ваш простір-час не зник. Ви завжди там…
Десь там у часі до грудей притисла,
І плаче й молиться, щоб в тебе жар пройшов.
Твоє життя, в її житті, є змістом.
Її любов – це не моя любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Пісаренчиха