Я не люблю зими — вона така убога...
В. Симоненко
...цілком самотня, люта й задубіла,
І випростати їй уже незмога
Своє скляне блідо-блакитне тіло.
Ні! Не убога — а дзеркально-хижа:
Ти сам на сам з ікластим хижаком,
А твої мрії, сни — остання їжа
Для змерзлих птáшок за німим вікном.
Вона убога й хижа. Ревно стереже
Єдине, що лишилося у неї:
Зірки, що впали, — їм усе чуже —
Вони тремтять на сніговій киреї.
12.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774574
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.02.2018
автор: Анна Качан