…

стикались  ми  в  пустих  старих  під`їздах,
у  снах  перетирались  спогади  на  прах.
шукаючи  жалю  в  твоїх  від`їздах,
я  стала  жалюгідною  сама.
часу  нема.  ми  створені  для  поцілунків.
пекучих  і  терпких,  як  ніч  і  чорний  чай.
коли  для  мене  в  тебе  вже  нема  дарунків,
ця  осінь  стане  вічністю  нехай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Cherry tree