Матері-Діві Пречистій —
надії спасіння нашого
присвячується
1
Cонце вкруг мене
виписує дуги...
Став Богу другом?
Став —
Богу другом!
Сонце працює — я празникую.
Як я працюю —
то Сонця
не чую!
Бо лиш до Слова
і в Слові мій слід.
Все! — всім обід —
урочистий обхід.
Все бринь-голове, —
жи;та полова.
Немов в кліщах ангела! —
Як трима слово!!
Стань Богу другом.
Став Христу —
другом??
Сонце вкруг тебе
виписує дуги...
Як гостреє слово
у серце не входить,
То золоте коло
у щастя не вводить.
А ранок дитинний
Легенько не лине.
От, в кому він свіжий, —
те чує дитина.
2
я підтягуюсь
у Твоїм погляді
і виструнчуюсь
як умію.
Ти дивишся
на мій огляд
а Сонце — на гай...
як я їх розумію!
Ти дивишся в вись
смирнішають планети
планети стануть поетами:
із небесною гармонією
зійшлись
На дитину подивишся
та дитина —
на мене лиш:
лєпота небес
не розійшлись
небес цикламени!
Ми в безсмерті
і спасенні —
піднестись до
Тебе лиш!
Ти підносиш нас
одним —
легкії хмарки
другі — каються:
поглядом ніби
так і спопелиш
І я підтягуюсь
Твоїм поглядом
я тягнусь —
як умію.
Дивишся на сонце
і прямо в сонце — дерева!
я їх всіх розумію...
Дивитись в серце
де людина має значення
кожна людина
має велике значення
світле
означення —
й темні думки більш
не сміють...
3
Чисті діти
з янголом в серці
яко їх є Царство небесне.
Ти дивишся —
я злітаю
і літаю
квітну в герці
може я на висотах
у Погляд воскреснув?
Роздивись моє серце!
«О Серце, подивись на мене!»
я був у сажі,
в сажі і біля води,
а Глянула Вона!! —
забрав
сандалі з пляжу —
пішов! вже —
не питаючи куди ...
О Боже, до любові приведи!
4
«О серце, подивись на мене!»
чи я, чи серце,
ангел,
серце клена?
Ледве не впав! — як Глянула
із Слави!!!
Весела!
Сяюча!!
Сліпуча Вся!!! — понад
сліпучий мир!
...і так ледь ручкою...
і то був монастир.
Відріксь забави.
Вже які забави?
5
Любити серцем
Дивитись в серце
де людина має значення
кожна людина — велике значення!
вічне назначення
Бог втілився й підніс...
хтось підносить
людину!
Кажу як вмію
серце —
краса єдина,
і найперша... і золоті є.
Золотіє!
Хто бачить серцем — вбачить Небеса!!
Та й тим, що Бог писав, не я писав,
подивляться
у погляді Краси —
Слово відчують серцем —
зрозуміють!
Почути серцем!
Без Бога світ трясеться.
Почути Голос! —
Любов’ю в серці.
Голос до всього! —
Христа у серці!
Любов спасе!
Голос почути над усе.
Любов спаса.
Любов — неперевершена Краса!..
Спа;са Любов!
Спаса Любов — мені
явилася
там, на святій Горі:
хотілося за Спасом піти —
вмерти!..
так дух горів!!
Ні слова, щоб для Нього, не знайшов,
серед нетопирів.
Бог-Слово — слово і знайшов,
й прийшов!!
О Ти, всезнаюча Любове!!..
12, 13. 05. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774657
Рубрика: Поема
дата надходження 02.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович